ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО ГРОШОВОГО РИНКУ: Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що посередництво на грошовому

Тема 9 Фінансові посередники грошового ринку

ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО ГРОШОВОГО РИНКУ: Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що посередництво на грошовому

1. Суть, призначеннята види фінансового посередництва.

2. Банки, яксуб’єкти фінансового посередництва.

3. Банківськасистема: сутність, принципи побудовита функції.

4. Небанківськіфінансово-кредитні установи.

1. Суть, призначеннята види фінансового посередництва.

Фінансовийпосередник як суб'єкт грошового ринку.Грошовийринок за характером зв'язку між кредиторамита позичальниками розділяється на двасектори:сектор прямого фінансування та секторне­прямого(опосередкованого) фінансування.

У секторі непрямого фінансуван­няпоряд з двома базовими суб'єктами, якіумовно можнаназвати кредитор-заощадник іпозичальник-витратник, з'являєтьсятретій економічний суб'єкт, який єсамостійним і рівноправним суб'єктомгрошового рин­ку.

Подібно до базових суб'єктів він формуєвласні зо­бов'язання та вимоги і націй підставі емітує власні фі­нансовіінструменти, які стають об'єктом торгівліна грошовомуринку.

Вказані суб'єкти називаютьсяфі­нансовимипосередниками, а їх діяльністьз акумуляції вільногогрошового капіталу та розміщення йогосеред позичальників-витратниківназивається фінансовимпо­середництвом.Фінансовепосередництво істотно відріз­няєтьсявід брокерсько-дилерської діяльності.

Особли­вістьостанньої полягає в тому, що брокери ідилери не створюютьвласних вимог і зобов'язань, а діють задорученням клієнтів,одержуючи дохід у вигляді комісійноїплати (брокери) чирізниці в курсах купівлі і продажу(дилери).

Фінансові посе­редники діютьна ринку зовсім по-іншому — від свогоімені і за власнийрахунок, створюючи власні зобов'язанняі власні вимо­ги.Тому їх прибутки формуються як різницяміж доходами від розміщенняакумульованих коштів і витратами,пов'язаними з їх залученням. Так, страховакомпанія, акумулюючи кошти своїхклієнтів,створює нове зобов'язання — страховийполіс, а розмі­щуючиці кошти в банках чи цінних паперах,створює нову вимо­гудо позичальника.

Загальнийвигляд взаємовідносин між базовимисуб'єктами грошовогоринку та фінансовими посередникамиможна подати у такомувигляді (рис. 10.1):

Рис. 10.1. Загальнасхема фінансового посередництва

Усіфінансові посередники функціонують наєдиному грошо­вому ринку, з одним ітим же об'єктом — вільними грошовимикоштами,однаково відчутно впливають на кон'юнктуруцього ринку, можуть не тільки конкуруватиміж собою, а й взаємодіяти увирішенні багатьох економічних тафінансових завдань.

Призначенняфінансових посередників. Фінансовіпосеред­ники відіграють важливу рольу функціонуванні грошового рин­ку,а через нього — у розвитку ринковоїекономіки.

їх економіч­не призначенняполягає в забезпеченні базовим суб'єктамгро­шовогоринку максимально сприятливих умов дляїх успішного функціонування.

Тобто функціонально фінансові посередникиспрямованіне всередину фінансової сфери, не насамих себе, а зовні,на реальну економіку, на підвищенняефективності діяль­ностіїї суб'єктів.

Звичайно, теоретичноможна уявити ситуацію, коли економіч­нісуб'єкти — кредитори і позичальники —будують свої взаємо­відносини прямо,не звертаючись до посередників. Протеоргані­зація таких відносин була бдля них і суспільства набагато до­рожчою,уповільненою, високоризикованою інезручною.

Конкретніпереваги фінансового посередництвавиявляються у такому:

  1. можливості для кожного окремого кредитора оперативно розмістити вільні кошти в дохідні активи, а для позичальника — оперативно мобілізувати додаткові кошти, необхідні для вирі­шення виробничих чи споживчих завдань, і так само оперативно повернути їх на висхідні позиції.

    Для цього кредитору достатньо звернутися до будь-якого посередника і розмістити у нього свої кошти, поклавши їх ніби в загальний котел, а позичальнику достатньо звернутися туди ж і одержати їх у позичку, ніби взявши їх з цього котла. Шукати їм один одного зовсім не потрібно і на­ віть знати про існування один одного не обов'язково.

    Потрібний лише широкий розвиток мережі фінансових посередників;

  2. скороченні витрат базових суб'єктів грошового ринку на формування вільних коштів, розміщенні їх у дохідні активи та запозиченні додаткових коштів.

    Це зумовлюється такими чинни­ками: кредитору і позичальнику не потрібно багато часу та зусиль витрачати на пошуки один одного (на рекламу, створення інформаційних систем тощо); не потрібно здійснювати складні оціночно-аналітичні заходи щодо потенціального клієнта, щоб визначити його надійність, платоспроможність.

    Цей клопіт і ви­трати бере на себе фінансовий посередник; не потрібно мати справу з великою кількістю дрібних кредиторів чи позичальни­ків, на підтримання контактів з якими потрібні значні кошти. їх консолідованим представником на ринку є посередник, підтри­мання контактів з яким обійдеться значно дешевше.

Длязабезпечення своєї діяльності фінансовіпосередники та­кожвитрачають значні кошти, і утриманняцих посередників об­ходитьсясуспільству недешево. Проте завдякивеликим обсягам виконуваних операцій,їх оптовому характеру, собівартістькож­ної окремої операції коштуватимепосередникам та суспільству значнодешевше, ніж якби вона виконуваласьбезпосередньо кре­диторамита позичальниками;

  1. послабленні фінансових ризиків для базових суб'єктів грошового ринку, оскільки значна частина їх перекладається на по­середників. Це стає можливим завдяки широкій диверсифікаціїпосередницької діяльності, створенню спеціальних систем страхування та захисту від фінансових ризиків;

  2. збільшенні дохідності позичкових капіталів, особливо зосереджених у дрібних власників, завдяки зменшенню фінансових ризиків, скороченню витрат на здійснення фінансових операцій та відкриттю доступу до великого, високодохідного бізнесу. Це зумовлено тим, що посередники мають можливість сконцентрувати значну кількість невеликих заощаджень і спрямувати їх на фінансування великих, високодохідних операцій та проектів;

  3. можливості урізноманітнити відносини між кредиторами і позичальниками наданням додаткових послуг, які беруть на себе посередники. Це, зокрема, страхування кредитора від різних ризиків, задоволення потреб у пенсійному забезпеченні, забезпеченні житлом, набутті права власності й управління певними об'єктами тощо.

    Фінансові посередники спеціалізуються на на­ данні таких послуг, у зв'язку з чим формується широке коло їхокремих видів: депозитних інституцій, страхових компаній, пен­сійних фондів, інвестиційних і фінансових компаній, взаємних фондів тощо.

    У кожній країні цей перелік може бути різним, причому чим більше в країні розвинутий грошовий ринок, тим більшим буде ряд різноманітних фінансових посередників.

Оскількибазові суб'єкти грошового ринку переважноє суб'єктамиреального сектора економіки (діловіпідприємства та домашнігосподарства), то, створюючи для їхфункціонування сприятливіумови, фінансові посередники позитивновпливають накругооборот капіталу в процесі розширеноговідтворення, роз­витоквиробництва, торгівлі, інших сферекономіки. Особливо важлива їх роль упереміщенні грошових заощаджень домашніхгосподарствв оборот ділових підприємств. Це зумовленотим, що цізаощадження є найбільшим джереломінвестицій в економіку, протевони перебувають у величезної кількостівласників, індиві­дуальнірозміри їх невеликі, отже перерозподілитиїх без посеред­никівбуло б технічно неможливо.

Видифінансових посередників. Увітчизняній літературі найпоширенішимє поділ фінансових посередниківна дві групи:

  • небанківські фінансово-кредитні установи, які інколи нази­вають ще спеціалізованими фінансово-кредитними установами, чипарабанками1.

Вамериканській літературі фінансовихпосередників заведено поділятина три групи2:

  • депозитні інституції;
  • договірні ощадні інституції;
  • інвестиційні посередники.

Такий різнобій укласифікації фінансового посередництвазу­мовлюється двома обставинами:

  • відсутністю однозначного трактування самого поняття «банк»;
  • відсутністю загальновизнаних критеріїв класифікації всіх посередників.

Вєвропейському законодавстві банктрактується значно ши­рше,ніж в американському. Тому деякі зінституцій, які за євро­пейськимзаконодавством належать до спеціалізованихбанків, наприклад інвестиційні банки,за американським законодавством не єтакими і в літературі їх відносять доспеціалізованих небанківських інституцій(інвестиційних посередників).

Критерійдоговірності відносин з клієнтами тежє недостатньо чіткимдля класифікації, оскільки на договірнихзасадах працюють сьогодні,по суті, всі фінансові посередники.

Більше того, виділеннятрьох груп посередників в американськійлітературі зроблено за трьомарізними критеріями, що видається недосить коректним.

Томубільш правомірним є класифікація всіхфінансових посеред­ників за однимкритерієм — участю їх у формуванніпропозиції грошей. За цим критеріємвони поділяються на:

  • банки, які через грошово-кредитний мультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей;
  • небанківські фінансові посередники (фінансово-кредитні установи), які такої здатності не мають.

Усерединікожної з цих груп посередники можутькласифіку­ватисяна види за іншими критеріями. Наприклад,розрізняють банки центральні та ділові;універсальні та спеціалізовані;коме­рційні,ощадні тощо. Небанківських фінансовихпосередників поділяють на страховікомпанії, інвестиційні інститути,кредитні спілки,пенсійні фонди, лізингові компанії,факторингові компа­ніїтощо.

Источник: https://studfile.net/preview/5470025/

Тема 13. фінансове посередництво грошового ринку

ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО ГРОШОВОГО РИНКУ: Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що посередництво на грошовому

13.1. Сутність, призначення і види фінансового посередництва

Фінансове посередництво–це специфічний вид діяльності нагро­шовому ринку, що полягає в акумуляції його суб¢єктами в обмін на свої зобов¢язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в до­хідні активи. Унаслідок цієї діяльності:

на ринку з’являються нові фінансові інструменти і загальний асор­тимент їх значно розширюється, що посилює стимули для формування вільних грошових капіталів;

урізноманітнюється трансформація грошового капіталу, що сприяє кращій адаптації його руху до потреб розширеного відтворення;

скорочуються витрати економічних суб¢єктів на забезпечення руху свого грошового капіталу.

Суб¢єкти грошового ринку, які займаються фінансовим посеред­ництвом, називаються фінансовими посередниками, які поділяються на дві групи: банки та небанківські фінансово-кредитні установи.

Небанківські фінансово-кредитні установи – це різноманітні установи, які акумулюють тимчасово вільні кошти і розміщують їх у формі кредиту.

Економічна відмінність між ними полягає в тому, що суб¢єкти другої групи є чистими посередниками, вони не можуть розмістити в активи біль­ше коштів, ніж самі акумулювали.

Банки ж є не тільки звичайними посередниками, а й творцями кредиту, оскільки виконують емісійну функ­цію. Тому правомірно розглядати банки не тільки як простих посеред­ників, а ще й як підприємства кредитної сфери.

Певною характерною рисою небанківських кредитних установ є досить вузька спеціалізація, яка чітко регламентується державою.

Поява цих інститутів обумовлена низкою причин:

— постійно посилюється інвестиційна активність населення, що обумовлено зростанням їх доходів;

— з боку суб’єктів господарювання зростає потреба в інвестиціях;

Усі фінансові посередники функціонують на єдиному грошовому ринку з одним і тим же об¢єктом – грошовими коштами, однаково відчутно впливають на кон¢юнктуру цього ринку, можуть не тільки кон­курувати між собою, а й взаємодіяти у вирішенні багатьох економічних та фінансових завдань. Тому дослідження фінансового посередництва як самостійного економічного явища має важливе теоретичне і практич­не значення, особливо в сучасних умовах України, коли тільки форму­ється грошовий ринок, його інфраструктура і механізм регулювання.

Фінансове посередництво істотно відрізняється від брокерсько-дилерської діяльності, оскільки брокери і дилери не створюють власних вимог і зобов¢язань, а діють за дорученням клієнтів, одержуючи дохід у вигляді комісійної плати (брокери) чи різниці в курсах купівлі і продажу (дилери). Фінансові посередники діють на ринку зовсім інакше – від свого імені і за власний рахунок, створюючи власні зобов¢язання і власні вимоги. Тому їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, пов¢язаними з їх залученням.

Фінансові посередники відіграють важливу роль у функціонуванні грошового ринку, а через нього – у розвитку ринкової економіки. Їх еко­номічне призначення полягає в забезпеченні базовим суб¢єктам грошо­вого ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціо­нування (рис. 13.1) [31].

Рис. 13.1. Загальна схема фінансового посередництва

Конкретні переваги фінансового посередництва виявляються у [14;31]:

· можливості для кожного окремого кредитора оперативно розмістити вільні кошти в дохідні активи, а для позичальника – оперативно мобілізувати додаткові кошти, необхідні для вирішення виробничих чи споживчих затрат і так само оперативно повернути їх на початкові позиції;

· скорочені витрат базових суб¢єктів грошового ринку на формування вільних коштів, розміщенні їх у дохідні активи та запозиченні додаткових коштів;

· послабленні фінансових ризиків для базових суб¢єктів грошового ринку, оскільки значна частина їх перекладається на посередників;

· збільшенні дохідності позичкових капіталів, особливо зосереджених у дрібних власників, завдяки зменшенню фінансових ризиків, скороченню витрат на здійснення фінансових операцій та відкриттю доступу до великого, високодохідного бізнесу;

· можливості урізноманітнити відносини між кредиторами і позичальниками, наданням додаткових послуг, які беруть на себе посередники.

Становлення та розвиток фінансового посередництва в Україні відбувається дуже повільно, що пов’язано з такими проблемами:

— недосконале правове поле, в межах якого функціонують ці установи й відсутність нормативних актів прямого впливу;

— великий рівень недовіри населення до дії багатьох установ цієї системи;

— сфера їх діяльності слабо контролюється державою, що значно підвищує ступень ризику всіх учасників цього процесу.

У зв’язку з цим між комерційними банками і небанківськими кредитно-фінансовими закладами йде гостра боротьба за залучення грошових коштів та у сфері кредитних операцій. При цьому конкуренція носить неціновий характер.

Нецінова конкуренція – конкуренція за кредитні ресурси та кредитні вкладення між спеціалізованими кредитно-фінансовими інститутами, що виконують неоднакові операції, за якими не можна порівняти ціни.

Порівняльна характеристика діяльності банків та небанківських фінансово-кредитних інститутів наведена в табл. 13.1. [26].

Розвиток нових інформаційних технологій, зміни у державному регулюванні банківських систем, усунення так званих вхідних бар’єрів на ринок банківських послуг породили виразну тенденцію до посилення позицій небанківських фінансово-кредитних установ в конкурентній боротьбі з банками за клієнтів.

Таблиця 13.1

Переглядів: 209

Источник: https://studopedia.com.ua/1_401927_tema--finansove-poserednitstvo-groshovogo-rinku.html

Фінансові посередники на грошовому ринку

ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО ГРОШОВОГО РИНКУ: Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що посередництво на грошовому

  • 28 дек. 2010 г.
  • 4462 Слова

ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ НА ГРОШОВОМУ РИНКУ Методичні вказівки Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що посередництво на грошовому ринку — це специфічний вид діяльності, який полягає в акумуляції його суб'єктами в обмін на свої зобов'язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи.

Унаслідок цієї діяльності: а) на ринку з'являються нові фінансовіінструменти і загальний асортимент їх значно розширюється, що посилює стимули до формування вільних грошових капіталів; б) урізноманітнюється трансформація грошового капіталу, що сприяє кращій адаптації його руху до потреб розширеного відтворення; в) скорочуються витрати економічних суб'єктів на забезпечення руху свого грошового капіталу; г) зменшуються ризики економічних суб'єктів, пов'язані звикористанням свого грошового капіталу. Суб'єкти грошового ринку як посередники поділяються на дві великі групи: 1) банки; 2) небанківські фінансові установи (страхові компанії, фінансові фонди тощо). Економічна відмінність між ними полягає в тому, що суб'єкти другої групи не можуть розмістити в активи більше коштів, ніж самі акумулювали. Банки ж є не тільки звичайними посередниками, а йтворцями кредиту, оскільки виконують емісійну функцію. Тому правомірно розглядати банки як кредитні установи. Указана економічна відмінність між банками і небанківськими фінансовими установами вимагає чіткого визначення сутності банку. Без цього законодавство не зможе забезпечити ефективне регулювання банківської діяльності. Банк в економічному розумінні виконує комплекс базових операцій,які в сукупності являють собою закінчений процес посередництва: а) акумуляцію грошових коштів економічних суб'єктів з правом вільного розпорядження ними; б) вільне розміщення їх у дохідні активи від свого імені і під свою відповідальність; в) безумовне виконання розпоряджень власників акумульованих коштів щодо їх використання — повернути власникові готівкою, переказати на рахункитретіх осіб чи на власні рахунки інших видів у цьому чи іншому банках. У процесі вивчення теми треба звернути увагу на те, що банківська система — це не проста сукупність окремих банків, а свідомо побудована на законодавчій основі їх єдність з чітким визначенням місця, субординації та взаємозв'язків окремих її елементів та ланок. Вона виконує свої специфічні функції і роль в економіці, які іпов'язані з функціями і роллю окремих банків, проте не повторюють їх і не зводяться до них, а мають самостійне значення. Банківська система має багато спільних рис з іншими економічни-ми системами, що ставить її в один ряд з найвищими ієрархічними структурами цілісної економічної системи країни. Проте вона має і свої специфічні риси, які виділяють її з ряду інших систем і надають їй статусу самостійногоекономічного явища. Небанківські фінансові посередники — об'єктивно необхідне явище у ринковій економіці. Вони не тільки є потужними конкурентами банків у боротьбі за вільні грошові капітали, що саме по собі має позитивне значення, а й беруть на себе надання економічним суб'єктам таких фінансових послуг, виконання яких не вигідно чи законодавчо заборонено банкам. Тому всебічний розвитокнебанківського посередництва є важливим економічним завданням уряду та центрального банку. В Україні небанківські фінансові посередники набули ще меншого розвитку, ніж банки. Причини гальмування розвитку цих посередницьких структур грошового ринку криються у повільній ринковій трансформації економіки. Термінологічний словник 1. Банк — кредитна установа, яка виконує перелік операцій, віднесених добазових банківських: мобілізує тимчасово вільні кошти, надає їх у позики, здійснює розрахунки між клієнтами. 2. Банківська система — законодавче визначена, чітко структурована та субородинована сукупність банківських установ, що діють на професійній основі і функціонально пов'язані у самостійну економічну структуру.

3. Банківський депозит — грошові кошти…

Читайте полный текст документа

Чтобы читать весь документ, зарегистрируйся.

{«thumb_default_size»:»160×220″,»thumb_ac_size»:»80×110″,»isPayOrJoin»:false,»essayUpload»:true,»site_id»:4,»autoComplete»:false,»isPremiumCountry»:false,»userCountryCode»:»RU»,»logPixelPath»:»\/\/www.smhpix.com\/pixel.gif»,»tracking_url»:»\/\/www.smhpix.com\/pixel.

gif»,»cookies»:[],»essay»:{«essayId»:57371691,»categoryName»:»Маркетинг»,»categoryParentId»:null,»currentPage»:1,»format»:»text»,»pageMeta»:{«text»:{«startPage»:1,»endPage»:18,»pageRange»:»1-18″,»totalPages»:18}},»access»:»free»,»title»:»Фінансові посередники на грошовому ринку»,»additionalIds»:[],»additional»:[],»loadedPages»:{«html»:[],»text»:[1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18]}},»user»:null,»canonicalUrl»:»https:\/\/www.skachatreferat.ru\/referaty\/Фінансові-Посередники-На-Грошовому-Ринку\/11447.html»,»pagesPerLoad»:50,»userType»:»member_guest»,»ct»:0,»ndocs»:»400.000″,»pdocs»:»»,»cc»:»10_PERCENT_1MO_AND_6MO»,»signUpUrl»:»\/join.php»,»joinUrl»:»\/join.php»,»payPlanUrl»:null,»upgradeUrl»:»\/contribuir?newuser=1″,»freeTrialUrl»:null,»showModal»:null,»showModalUrl»:null,»joinFreeUrl»:»\/contribuir?newuser=1″,»siteId»:4,»»:{«clientId»:»»,»version»:»v2.9″,»language»:»ru_RU»},»analytics»:{«googleId»:»UA-18439311-1″}}

Источник: https://www.skachatreferat.ru/referaty/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%9D%D0%B0-%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%A0%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83/11447.html

Фінансове посередництво грошового ринку. (Тема 13) — презентация, доклад, проект

ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО ГРОШОВОГО РИНКУ: Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що посередництво на грошовому
Слайд 1
Описание слайда:

ТЕМА 13 Фінансове посередництво грошового ринку

Слайд 2
Описание слайда:

План: Сутність та особливості фінансового посередництва. Типи та види фінансового посередництва. Банківські фінансові посередники Парабанківські фінансові посередники.

Слайд 3
Описание слайда:

Фінансове посередництво – це діяльність з акумуляції та перерозподілу наявного у суспільстві вільного капіталу та реалізації фінансових операцій, що супроводжують ці процеси.

Слайд 4
Описание слайда:

Сучасні теорії фінансового посередництва – концепція забезпечення ліквідності, згідно з якою банки як фінансові посередники вважаються основними джерелами ліквідності активних і пасивних операцій; – концепція управління ризиками, яка наголошує на вивченні радикальних змін у діяльності банків, які сприяли розвитку фінансовихринків та інновацій у фінансовій сфері; – теорія трійчастої трансформації (трансформація капіталів, ризиків, строків).

Слайд 5
Описание слайда:

Функції фінансових посередників Акумуляція коштів населення та нагромаджень суб'єктів господарювання Забезпечення ефективного перерозподілу капіталу між підприємствами, галузями та сферами економіки, регіонами країни та світу Досягнення ефективних інвестицій учасниками ринку Забезпечення альтернативних банківському кредиту способів фінансування суб'єктів економічної діяльності Перерозподіл та зниження фінансових ризиків Сприяння розвитку фінансового ринку

Слайд 6
Описание слайда:

Переваги діяльності фінансових посередників можливості оперативно розмістити чи мобілізувати фінансові ресурси, зменшенні вартості фінансових операцій збільшенні прибутковості інвестиційного капіталу зменшенні фінансових ризиків наданні додаткових послуг кредиторам і позичальникам капіталу

Слайд 7
Описание слайда:

2. Види фінансового посередництва

Слайд 8
Описание слайда:

моделі структурної організації фінансового посередництва – ринково орієнтована модель; – банківсько орієнтована модель; – змішана модель

Слайд 9
Описание слайда:

Ринково орієнтована модель організації фінансового посередництва склалася в США, Канаді, Австралії, Мексиці, Туреччині, Малайзії, Сінгапурі та в деяких інших країнах. характеризується наявністю певної рівноваги в розвитку банківських і небанківських фінансових установ, спеціалізацією банків на проведенні традиційних банківських операцій та розвиненим небанківським фінансовим сектором

Слайд 10
Описание слайда:

Відповідно до ринково орієнтованої моделі фінансові посередники поділяються на такі три типи: – депозитні інститути; – ощадні установи контрактного типу; – інвестиційні посередники

Слайд 11
Описание слайда:

До депозитних інститутів фінансового посередництва, належать комерційні банки, позико-ощадні асоціації, трастові компанії, взаємоощадні банки, кредитні спілки.

Слайд 12
Описание слайда:

Ощадні установи контрактного типу залучають довготермінові заощадження населення на контрактній основі. страхові компанії, що надають послуги зі страхування життя та забезпечують інші види страхового захисту, недержавні пенсійні фонди, які займаються додатковим пенсійним забезпеченням громадян.

Слайд 13
Описание слайда:

Інвестиційні посередники спеціалізуються на проведенні інвестиційних операцій з фінансовими активами, нерухомістю тощо. Головне призначення цих установ полягає в допомозі учасникам фінансового ринку – власникам заощаджень у здійсненні інвестицій.

Слайд 14
Описание слайда:

Банківсько орієнтована модель є характерною для Німеччини, Австрії, Франції, Бельгії, Італії, Іспанії, Португалії, Фінляндії, Норвегії провідна роль в реалізації фінансового посередництва належить банкам. банки мають право займатися не лише традиційними але і нетрадиційними банківськими операціями

Слайд 15
Описание слайда:

Типи професійних учасників ринку у структурі банківсько орієнтованої моделі організації фінансового посередництва – банківські установи; – небанківські фінансові установи.

Слайд 16
Описание слайда:

Банки основні агенти фінансового посередництва, які забезпечують універсальне фінансування економіки, як за рахунок надання кредитів, так і за рахунок проведення інвестиційних та посередницьких операцій з фінансовими активами.

Слайд 17
Описание слайда:

Небанківські установи установи спеціалізуються на проведенні окремих фінансових операцій, що не є пріоритетними для банків, кредитні спілки, ломбарди, довірчі товариства, страхові та фінансові компанії, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, лізингові та факторингові компанії, торговці цінними паперами, компанії з управління активами та інші.

Слайд 18
Описание слайда:

Змішана модель організації фінансового посередництва Ірландія, Голландія, Японія, Швейцарія, Данія, Швеція, Нова Зеландія та ін. розширення кола функцій фінансових посередників та збільшення переліку фінансових операцій, що можуть проводитись ними.

Слайд 19
Описание слайда:

Групи фінансових посередників за критерієм інтеграції   Унітарні

Слайд 20
Описание слайда:

Групи фінансових посередників за критерієм універсалізації Спеціалізовані  банки: Небанківські фінансові посередники Банківські консорціуми; страхові пули  

Слайд 21
Описание слайда:

3. Банківські фінансові посередники

Слайд 22
Описание слайда:

Банкам як фінансовим посередникам притаманні дві основні функції: трансформаційна — перетворенні грошових потоків з одними якісними характеристиками на грошові потоки з іншими якісними характеристиками. емісійна полягає в емісії ними та спрямуванні в грошовий оборот додаткових платіжних засобів

Слайд 23
Описание слайда:

Види трансформації Регіональна трансформація Трансформація сум Трансформація грошових потоків за строками Трансформація ризиків клієнтів

Слайд 24
Описание слайда:

Емісійна функція центральні банкиздійснюють емісію грошових засобів, комерційні банки емітують депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.

Слайд 25
Описание слайда:

Парабанківські фінансові посередники

Слайд 26
Описание слайда:

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ КРЕДИТНО-ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ це установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові кошти та спеціалізуються на виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури

Слайд 27
Описание слайда:

найважливіша риса, яка відрізняє СКФУ від банківських установ Вузька спеціалізація

Слайд 28
Описание слайда:

Об'єктивні передумови становлення та розвитку СКФІ необхідність обслуговування окремих секторів ринку позичкових капіталів, які не обслуговуються банками зростання потреб суспільства в фінансових послугах зростанням доходів і заощаджень різних верств населення, зростання обсягу операцій на ринку цінних паперів

Слайд 29
Описание слайда:

Найбільш поширені види спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів страхові компанії; пенсійні фонди; інвестиційні компанії; лізингові компанії; фінансові компанії; кредитні спілки; ломбарди

Слайд 30
Описание слайда:

Функції СФКУ акумуляція заощаджень населення кредитування окремих сфер економіки, та груп населення обслуговування систем комерційного кредиту, надання авансів підприємствам посередництво між позичальниками та індивідуальними інвесторами. формування цільових грошових фондів та здійснення виплат з них у страхових випадках пенсійне забезпечення громадян організація взаємного кредитування в колективах

Слайд 31
Описание слайда:

4. Парабанківські фінансові посередники

Слайд 32
Описание слайда:

Страхові компанії Спеціалізовані інститути, що формують цільові грошові фонди за рахунок підприємств, організацій, населення та здійснюють виплати з цих фондів за настання певних подій (страхових випадків).

Слайд 33
Слайд 34
Описание слайда:

Види страхування Майнове (або загальне страхування) Особисте Страхування відповідальності Перестрахування

Слайд 35
Описание слайда:

Ресурси страхових компаній

Слайд 36
Описание слайда:

Кредитні спілки Кооперативні організації, що створюються з метою акумуляції заощаджень своїх членів та їх взаємного кредитування

Слайд 37
Описание слайда:

Ознаки, за якими об'єднуються у кредитні спілки Професійна Релігійна Територіальна інші

Слайд 38
Описание слайда:

Ресурси кредитних спілок

Слайд 39
Описание слайда:

Інвестиційні компанії (фонди) Це особливий вид фінансово-кредитних установ, що забезпечують посередництво в інвестиційному процесі Випускаючи власні цінні папери, інвестиційні компанії акумулюють грошові кошти приватних інвесторів та вкладають їх в акції й облігації різних підприємств.

Слайд 40
Слайд 41
Описание слайда:

Основні операції інвестиційних фондів випуск та продаж власних цінних паперів купівля акцій і облігацій приватних підприємств та деякі види державних цінних паперів відкриття власникам своїх акцій чекових рахунків, з яких можуть здійснюватися різні платежі (перевагою такого рахунку є більш високий дохід, ніж на звичайні поточні й ощадні рахунки в банках)

Слайд 42
Описание слайда:

Пенсійні фонди спеціалізовані фінансові установи, основним завданням яких є акумулювання грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадянам після досягнення ними певного віку

Слайд 43
Слайд 44
Описание слайда:

Пенсійні фонди Застраховані Контролюються корпораціями, які їх створили і займаються як управлінням акумульованими коштами пенсійного фонду, тобто активними операціями, так і виконання всіх зобов'язань за пасивами

Слайд 45
Описание слайда:

Фінансові компанії небанківські інститути кредитної системи, що спеціалізується на кредитуванні продажу споживчих товарів з відстроченням платежу шляхом придбання у торговельних фірм боргових зобов'язань, якими був оформлений відповідний продаж

Слайд 46
Описание слайда:

Організаційні форми фінансових компаній самостійні юридичні особи на акціонерних чи пайових засадах

Слайд 47
Описание слайда:

Ресурси фінансових компаній випуск власних боргових зобов'язань (облігацій або векселів), короткострокові кредити комерційних банків.

Слайд 48
Описание слайда:

Ломбарди Кредитні установи, що здійснюють видачу приватним особам невеликих сум позичок на відносно короткі строки (переважно до трьох місяців) під заставу рухомого майна (цінних речей)

Слайд 49
Описание слайда:

ДОБРОДІЙНІ ФОНДИ небанківські інститути кредитної системи, що спеціалізуються на акумулюванні та використанні коштів на добродійні цілі, (сприяння розвитку освіти, медицини, надання грошової допомоги малозабезпеченим

Источник: https://myslide.ru/presentation/skachat-finansove-poserednictvo-groshovogo-rinku-tema-13

Studio-pravo
Добавить комментарий