2. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків клієнтів банку

Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків

2. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків клієнтів банку

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Зміст

1. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків

2. Суть та значання споживчого та контокорентного кредитів

3. Задача

Література

f1. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків

Для забезпечення виконання однієї зі своїх найважливіших функцій — розрахунково-платіжної — комерційні банки здійснюють різноманітні посередницькі операції, пов'язані з обслуговуванням руху грошових коштів клієнтів.

Основною передумовою проведення цих операцій є необхідність відкриття банками рахунків клієнтам у національній та іноземній валютах.

Комерційні банки відкривають та обслуговують в національній валюті рахунки таких типів:

— поточні;

— депозитні (вкладні);

— поточні бюджетні рахунки.

Клієнти мають право вільного вибору банку для відкриття власного рахунка (за умови згоди на це самого банку).

У разі відкриття (закриття) усіх видів рахунків (крім рахунків фізичних осіб та іноземних офіційних представництв) комерційний банк зобов'язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка протягом 3 робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка (включаючи цей день). Таке повідомлення надсилається також до Національного банку України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків.

Власниками рахунків в українських банках можуть бути:

юридичні особи;

фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності;

філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств — юридичних осіб;

виборчі фонди (політичні партії, блоки партій та кандидатів у депутати);

представництва юридичних осіб нерезидентів;

іноземні інвестори;

фізичні особи.

На сьогодні немає жодних обмежень щодо кількості банківських рахунків, які можуть відкривати вказані особи.

Водночас у разі відкриття двох і більше поточних рахунків власник рахунка — суб'єкт підприємницької діяльності протягом 3 робочих днів з дня відкриття наступного рахунка визначає один з рахунків як основний, на якому обліковується заборгованість, що списується у беззаперечному порядку, і повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації та банкам, в яких відкриті додаткові рахунки. У свою чергу банки, в яких відкриваються додаткові рахунки, протягом 3 робочих днів крім податкових органів повідомляють також установу банку, в якій відкрито основний рахунок, про відкриття додаткових рахунків.

Для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій з ними юридичні особи-резиденти та їх підрозділи, а також фізичні особи — підприємці відкривають у банках поточні рахунки. Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам у разі, якщо їм виділяють кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового використання.

Депозитні рахунки підприємствам та їхнім підрозділам відкривають на визначений строк та на відповідній платній основі. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Не дозволяється здійснення безготівкових платежів та видача готівкових коштів з депозитного рахунка.

Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків підприємства зобов'язані надати банківським устано вам такі документи:

— заяву на відкриття рахунка встановленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера (якщо в штаті посади головного бухгалтера немає, заяву підписує тільки керівник) (див. Додаток В);

— копію свідоцтва про державну реєстрацію;

— копію зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріусом або реєструючим органом;

— картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально (див. Додаток Г);

— копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом або нотаріально;

— довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Якщо підприємства зареєстровані у формі господарських товариств, договірних об'єднань, товарних бірж, друкованих засобів масової інформації, то крім документів, вказаних вище, вони повинні додатково подати до банку нотаріально засвідчену копію установчого договору.

З метою запобігання організаційно-фінансовим зловживанням (зокрема відкриттю та веденню рахунків фірм, зареєстрованих на підставних осіб) Національний банк України зобов'язав усі банківські установи приймати документи для відкриття (переоформлення) банківських рахунків суб'єктів підприємницької діяльності особисто від керівника чи головного бухгалтера. При цьому уповноважений працівник комерційного банку зобов'язаний перевірити повноваження особи, яка подає документи для відкриття рахунка, її паспорт та зробити у присутності цієї особи копії перших чотирьох сторінок її паспорта, які мають зберігатися у справі про відкриття рахунка.

Що стосується фізичних осіб, то вони можуть відкрити в українських банках такі рахунки в національній валюті:

— вклади до запитання (поточні рахунки);

— вкладні (депозитні) рахунки.

Поточні рахунки відкриваються фізичним особам:

— резидентам — громадянам України;

— резидентам — іноземцям, які отримали посвідку на проживання в Україні;

— нерезидентам — громадянам України, які постійно проживають за межами України;

— нерезидентам — іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні згідно з відкритою візою строком до 1 року, які отримали спадщину в Україні або одержали кошти внаслідок здійснення іноземної інвестиції в Україну.

Поточні рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання і використовуються ними для зберігання коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами. Для відкриття поточного рахунка фізична особа подає до банку такі документи:

— заяву на відкриття рахунка;

— документ, що посвідчує особу;

— договір на відкриття та обслуговування рахунка між установою банку та громадянином;

— картку зі зразком підпису, який вчиняється у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

На поточні рахунки фізичних осіб-резидентів зараховуються:

— оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари;

— страхові платежі;

— плата за надання в оренду власного майна;

— кошти за реалізоване власне майно та сільськогосподарську продукцію;

— кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

інші надходження згідно з чинним законодавством.

З поточних рахунків фізичних осіб-резидентів можуть бути здійснені за їх розпорядженням такі платежі:

— розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;

— розрахунки за придбані товари;

— відрахування обов'язкових платежів до бюджету;

— вкладення у статутні фонди підприємств;

— розрахунки за куплену іноземну валюту;

— інші платежі, що не суперечать чинному законодавству. Не дозволяється перерахування коштів на будь-який рахунок фізичних осіб-нерезидентів.

Щодо фізичних осіб-нерезидентів, то на їх поточні рахунки можуть бути зараховані:

— готівкові кошти (за наявності підтвердження джерел їх походження);

— кошти, одержані як оплата праці, допомога, авторські гонорари;

— кошти від продажу власного майна;

— успадковані кошти;

— страхові суми;

— кошти, що були раніше зняті власником рахунка, але не використані ним;

інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.

З поточних рахунків фізичних осіб-нерезидентів можуть здійснюватись такі платежі:

— видача коштів готівкою;

— розрахунки за послуги, надані юридичними та фізичними особами на території України;

— сплата мита, податків та інших обов'язкових платежів;

— перерахування на рахунок іншої фізичної особи;

— вкладення в статутний фонд юридичної особи-резидента у випадках, передбачених чинним законодавством;

— інші платежі, що не суперечать законодавству України.

Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються фізичним особам тих же категорій, що були вказані при характеристиці поточних рахунків.

Вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку коштів, внесених на визначений строк та за встановлену плату.

Кошти на ці рахунки можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунка в іншому банку чи власного поточного рахунка.

Для фізичних осіб-нерезидентів встановлено порядок зарахування готівкових коштів тільки за наявності підтвердження джерел їх походження.

Після закінчення строку дії договору про відкриття вкладного рахунка кошти з цього рахунка можуть бути виплачені готівкою або перераховані на власний поточний рахунок фізичної особи.

Слід також зазначити, що фізична особа-резидент для відкриття будь-якого банківського рахунка зобов'язана мати власний ідентифікаційний номер платника податку, копію довідки про присвоєння якого потрібно подати до банківської установи.

Національний банк України встановив окремий порядок відкриття і ведення рахунків у національній валюті іноземним організаціям та установам. Комерційні банки можуть відкривати таким клієнтам рахунки типу «Н» і типу «П». Однією з головних умов відкриття цих рахунків с наявність індивідуальної ліцензії обласного управління НБУ на відкриття рахунка того чи іншого типу.

Рахунок типу «Н» відкривається:

— іноземним дипломатам, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями;

— представництвам іноземних банків;

— представництвам юридичних осіб-нерезидентів, установам, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні і не займаються підприємницькою діяльністю на українській території.

Встановлено певний порядок функціонування цих рахунків щодо операцій із зарахування та списання грошових коштів. На рахунок типу «Н» можуть бути зараховані кошти:

— від продажу на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, отриманої від відповідного органу іноземної держави чи юридичної особи-нерезидента;

— отримані за надані консульські послуги, у тому числі і в готівковій формі;

— від нарахованих процентів за залишками коштів на цьому рахунку;

— від продажу на території України майна, що належить представництву.

Кошти, що надійшли на рахунок типу «Н», можуть бути використані його власником для:

— розрахунків, пов'язаних з утриманням установи або представництва (оплата праці, орендна плата, обслуговування обладнання та техніки, поточний ремонт приміщення тощо);

— страхування об'єктів, що належать представництву, а також його працівників;

— перерахування благодійних внесків на користь юридичних осіб-резидентів;

— впровадження програм та проектів міжнародної допомоги;

— купівлі іноземної валюти з метою її перерахування на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента або на власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку для використання коштів на оплату праці працівників-нерезидентів, на відрядження та представницькі витрати за кордоном.

Рахунок типу «П» відкривається постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

Рахунок типу «П» використовується його власниками відповідно до правил, встановлених для поточних рахунків резидентів України. Таким чином, за цими рахунками можуть проводитись будь-які розрахункові операції, не заборонені чинним українським законодавством.

Виняток становлять лише операції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Так, названі кошти з рахунка типу «П» можуть бути використані його власником для купівлі іноземної валюти з метою її подальшого перерахування тільки на:

а) рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України власник рахунка, на суму коштів:

— отриманих внаслідок здійснення в Україні операцій купівлі-продажу товарів (робіт, послуг);

— нарахованих та зарахованих процентів за розміщеними депозитами і за залишком коштів на цьому рахунку;

— залишку на рахунку (після сплати обов'язкових податків і платежів) у разі припинення діяльності на території України;

б) власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України для використання на:

— оплату праці працівників-нерезидентів;

— виплату коштів на відрядження за кордон;

представницькі витрати за кордоном відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, головною відмінністю у призначенні та режимі функціонування рахунків «Н» і «П» є те, що рахунок типу «Н» може відкриватися тільки установам, діяльність яких не спрямована на отримання прибутків на території України, в той час як рахунок типу «П» призначений саме для обслуговування іноземних представництв та установ — суб'єктів підприємницької діяльності в Україні.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

на підставі заяви клієнта;

на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи;

на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб'єкта господарювання;

у разі смерті власника рахунку — фізичної особи (за зверненням до банку спадкоємців);

на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.

За наявності рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою банк закриває рахунки таких осіб і протягом трьох робочих днів надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо таких рахунків. Залишки коштів за такими рахунками перераховуються на окремі аналітичні рахунки, що відкриті за балансовим рахунком, визначеним Національним банком для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. У разі ненадходження протягом семи робочих днів розпоряджень від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу або рішення суду стосовно вжиття чи невжиття заходів щодо цих коштів банк зараховує ці кошти на балансовий рахунок, визначений Національним банком для обліку коштів за недіючими рахунками клієнтів.

2. Суть та значення споживчого та контокорентного кредитів

Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2001.

Деньги и кредит, банки : Справочное пособие / Под ред. Г.И.Кравцовой.- Мн.: Меркавание, 1994

Долан Э.Дж., Кэмпбэлл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. В.Лукашевича.- Л., 1991

Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навчальний посібник.-К.: Товариство Знання, 1998

Лаврушин О.Й. Банковское дело. — М.: «Дело Лтд», 1992. — 387 с.

Лаврушин О.Й. Организация й планирование кредита. — М.: «Дело Лтд», 1991. -154с.

Лексис В. Кредит и банки. — М.: «Финансі й статистика», 1994. — 276 с.

Мирун Н.И., Герасимович А.М. Банковское обслуживание предприятий й населения.-К.: Нац.акад.упр., 1996.-278 с.

Источник: https://otherreferats.allbest.ru/bank/00076511_0.html

Порядок закриття рахунків клієнтів банків

2. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків клієнтів банку

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

· на підставі заяви клієнта;

· на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо);

· у разі смерті власника рахунку — фізичної особи та фізичної особи — підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця);

· на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.

Банк закриває поточний рахунок юридичної особи на підставі документа, виданого державним реєстратором в порядку, установленому законодавством України, який підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів:

· найменування банку;

· найменування (прізвища, ім'я, по батькові), ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (ідентифікаційного номера) власника рахунку;

· номера рахунку, який закривається;

· дати складання заяви.

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

Заява про закриття поточного рахунку фізичної особи, у тому числі фізичної особи — підприємця, підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Заява про закриття поточного рахунку фізичної особи — підприємця засвідчується відбитком печатки (за наявності).

Якщо рахунок юридичної особи закривається юридичною особою — правонаступником, то в заяві про закриття поточного рахунку додатково зазначається найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи — правонаступника. Ця заява підписується керівником юридичної особи — правонаступника або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи — правонаступника.

Заява про закриття поточного рахунку може подаватися банку в електронній формі засобами програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено договором банківського рахунку. У цьому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити електронний цифровий підпис.

Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залучення строкових вкладів закриваються після закінчення строку зберігання вкладу та повернення коштів вкладнику. У разі залучення вкладу на умовах його видачі на першу вимогу вкладний (депозитний) рахунок закривається після повернення коштів вкладнику.

Для дострокового розірвання дії договору банківського вкладу або повернення частини вкладу за бажанням вкладника — фізичної особи вкладник зобов'язаний повідомити про це банк шляхом подання заяви.

У заяві, яка складається за довільною формою, вкладник — фізична особа, зокрема, має зазначити номер і дату укладання договору банківського вкладу, суму вкладу або його частину, а також зазначити дату, коли банк зобов'язаний повернути кошти вкладнику.

Таку заяву вкладник — фізична особа подає до банку у двох примірниках не пізніше ніж за два робочих дні до дати отримання коштів, зазначеної в заяві. Один примірник заяви з відміткою банку про отримання повертається вкладнику — фізичній особі.

Другий примірник заяви після повернення коштів вкладнику зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

Банк реєструє заяви клієнтів — фізичних осіб на дострокове розірвання договору банківського вкладу або повернення частини вкладу в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку.

У разі закриття поточного або вкладного(депозитного) рахунку суб'єкта господарювання, постійного представництва, приватного нотаріуса або адвоката банк протягом трьох днів з дня закриття рахунку (уключаючи день закриття рахунку) повідомляє про це відповіднийорган державної податкової служби.

Повідомлення про закриття рахунку надсилається електронною поштою Національного банку з використанням засобів захисту інформації Національного банку. Отримання органом державної податкової служби такого повідомлення підтверджується файлом-квитанцією, що надсилається циморганом добанку.

Копія файла-квитанції на паперовому носії зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

Після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку. Повідомлення про закриття рахунків клієнтів ліквідатор банку надсилає до відповідних органів державної податкової служби у порядку, установленому Державною податковою адміністрацією України.



Источник: https://infopedia.su/19x97f2.html

Порядок відкриття та закриття рахунків в установах банків

2. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків клієнтів банку

Для зберігання коштів і проведення розрахунків між учасниками розрахункових правовідносин відкриваються в установах банку різні за правовим режимом рахунки.

Відповідно до чинного законодавства юридичні особи усіх форм власності та видів діяльності, а також громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках в установах банків. Відповідно до п. 1 ст.

342 Господарського кодексу України рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в установах банку за місцем її реєстрації чи в будь-якому банку на території України за згодою сторін.

У ст. 6 Закону України від 5 квітня 2001 р.

«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам — інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Зазначені особи мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору та за згодою цих банків для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Порядок відкриття банками рахунків та їх режими регулюється спеціальною Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах , затв. постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492.

Для відкриття поточного рахунка суб'єкти господарювання подають до установи банку такі документи:

  • — заяву на відкриття поточного рахунку встановленого зразка, підписану керівником та головним бухгалтером юридичної особи;
  • — копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально, чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію (крім бюджетних установ та організацій);
  • — копію належним чином зареєстрованого установчого документа або статуту (положення), засвідчену нотаріально, чи реєструючим органом;
  • — копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на податковий облік, засвідчену органом, який видав довідку, або нотаріально уповноваженим працівником банку;
  • — копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально, або органом, що видав відповідну довідку;
  • — копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи підписом уповноваженого працівника банку;
  • — копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально, чи підписом уповноваженого працівника банку;
  • — картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком, засвідчена нотаріально з відбитком печатки юридичної особи.

Право першого підпису належить керівнику юридичної особи, якій відкривається рахунок, а також іншим уповноваженим на це особам.

Право другого підпису належить головному бухгалтеру, а якщо немає такої посади — особі, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку і звітності, а також іншим уповноваженим на це особам. Особи, які мають право першого та другого підписів, зазначаються в картці під час її складання.

Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису. Право другого підпису не може бути надано особам, які користуються правом першого підпису.

Цей перелік документів для відкриття рахунка в установі банку є загальним.

Для деяких видів юридичних осіб законодавством передбачено подання додаткових документів (наприклад, для орендного підприємства — нотаріально засвідчену копію договору оренди, для первинних організацій профспілок — копії свідоцтва про легалізацію профспілки у відповідному органі виконавчої влади, засвідчену органом, що Його видав, або нотаріально, чи вищим профспілковим органом.

Деякі підприємства, організації звільнені від подання в банк їхніх статутів, зокрема, це — повні та командитні товариства, фермерські господарства, установи й організації, які фінансуються з бюджету, та інші суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі підприємці без створення юридичної особи, у яких наявність статуту не передбачена законом.

У разі відкриття поточного рахунка клієнту у його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунка.

На заяві клієнта зазначаються підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб банку, які відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера-рахунка клієнта та Його відповідність внутрішньому плану рахунків банку.

Банкам заборонено відкривати та вести анонімні рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, що відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію фізичної особи, яка відкриває поточний або вкладний рахунок, і робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта або документа, що його замінює, де вказано прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, серію та номер паспорта, або документа, що його замінює, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або тимчасового перебування, інформацію про громадянство, а також копію документа, виданого органом державної податкової служби, що свідчить про присвоєння фізичній особі — резиденту ідентифікаційного номера платника податків.

У разі надання власником рахунка права розпоряджатися рахунком іншим особам уповноважений працівник банку ідентифікує цих осіб та підтверджує здійснення ідентифікації зняттям копій відповідних документів у передбаченому вище порядку.

Отже, у разі відкриття рахунків юридичним особам до банку повинні з'явитися особи, які мають право першого та другого підписів, і особисто пред'явити уповноваженому працівникові банку:

  • — паспорт або документ, що його замінює;
  • — документ, виданий органом державної податкової служби, який свідчить про присвоєння фізичній особі — резиденту ідентифікаційного номера платника податків;
  • — документи, що підтверджують їх повноваження. Уповноважений працівник банку ідентифікує згаданих осіб. Відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері

запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, банки мають додаткові права, а саме: вони можуть витребувати у клієнтів інші документи й відомості, необхідні для з'ясування цих осіб, суті діяльності, фінансового стану, а у випадках ненадання їм документів чи відомостей відповідно до вимог законодавства, відмовити клієнтам в обслуговуванні й не відкривати рахунки.

Банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за наявності документів, що підтверджує взяття їх на облік в органах державної податкової служби1.

Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у фінансових установах платник податків і зборів — юридична чи фізична особа — суб'єкт діяльності подає особисто або надсилає на адресу відповідного органу державної податкової служби, в якому він обліковується як платник податків і зборів, з повідомленням про вручення.

Банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про закриття рахунку платника податків і зборів — юридичної чи фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків.

Фінансові установи починають видаткові операції за рахунком платника податків — суб'єкта підприємницької діяльності (крім банку) з дати отримання фінансовою установою документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Слід відзначити, що чинне законодавство передбачає відповідальність, яка застосовується до юридичних осіб, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк (3 робочих днів) не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банку, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлення про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання документально підтвердженого повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби,- штрафні санкції у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою зберігання коштів і здійснення розрахунків банки відкривають підприємствам, організаціям і установам різних форм власності, залежно від характеру їх діяльності та джерел фінансування, різні рахунки: поточні, вкладні (депозитні), карткові, інвестиційні кореспондентські та ін.

Поточні рахунки відкриваються банком клієнтам на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

  • — рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;
  • — поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;
  • — поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;
  • — поточні рахунки виборчих фондів;

Карткові рахунки — це поточні рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками, а також інші операції, визначені Положенням про порядок емісії платіжних карток, здійснення операцій з їх застосуванням, затв. постановою Правління НБУ від 19 квітня 2005 р. № 137.

Банки відкривають зазначені рахунки на умовах договору в порядку, встановленому вищезазначеною Інструкцією про відкриття рахунків, та з урахуванням особливостей відкриття карткових рахунків.

У Національній системі масових електронних платежів (НСМЕП) використовуються платіжні картки, які є носіями двох платіжних інструментів — електронного чека і електронного гаманця.

Для використання електронного чека клієнту відкривають поточний рахунок (або використовують вже відкритий) та консолідований картковий рахунок для кожного клієнта окремо.

Консолідований картковий рахунок відкритий для всіх емітованих банком електронних гаманців.

У практиці банківського обслуговування застосовуються і тимчасові рахунки, що відкриваються підприємствам, які споруджуються, установам та господарським товариствам для зарахування частини коштів, що вносяться для формування статутного капіталу.

Щоб відкрити тимчасовий рахунок господарському товариству слід подати рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису у проведенні грошових операцій за цим рахунком, заяву про відкриття тимчасового рахунка, підписану уповноваженою особою, картки із зразками підписів, відбитка печатки та копію установчого договору, засвідчену нотаріально (якщо засновником є фізична особа). Після державної реєстрації такого господарського товариства та надання йому статусу юридичної особи тимчасовий рахунок перетворюється на поточний.

Відповідно до Правил НБУ про відкриття і закриття рахунків у національній та іноземних валютах новостворювані банки відкривають накопичувальні рахунки.

Такі рахунки використовуються для акумулювання (у випадках, передбачених чинним законодавством) коштів засновників новостворюваного банку з метою формування статутного капіталу банку до часу їх внесення на такий рахунок, відкритий у НБУ або в територіальному управлінні НБУ за місцем створення банку.

Значного поширення в банківській практиці набули вкладні (депозитні) рахунки1. Термін «депозит» у перекладі з латинської означає відкладення, зберігання.

Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються банком на договірній основі для зберігання грошей, які клієнти банку передають в управління на встановлений строк або без зазначеного строку.

За зберігання клієнтами грошей в банку нараховуються визначені відсотки (доход) відповідно до умов договору.

До вкладних (депозитних) рахунків належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» для накопичення заощаджень на виплату пенсій.

З метою залучення інвестицій та створення сприятливих умов для здійснення розрахунків використовуються інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам — інвесторам в уповноважених банках України для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

Договірні відносини між кредитними установами, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного, мають назву кореспондентських відносин.

В широкому розумінні кореспондентські відносини є формою співробітництва між двома банками і походять від латинського слова «кореспондент» — бути відповідним.

Кореспондентський рахунок банку — це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відкриття кореспондентських рахунків банками іншим банкам здійснюється шляхом встановлення між ними кореспондентських відносин в порядку, що визначається НБУ, та на підставі відповідного договору.

В Україні існують кореспондентські рахунки між комерційними банками, НБУ і комерційними банками, а більшість банків установили кореспондентські відносини з іноземними банками.

Розвиток зовнішньоекономічних відносин між підприємствами й організаціями, забезпечення безперебійних розрахунково-платіжних операцій господарюючих суб'єктів зумовили необхідність утворення на підприємствах, в організаціях спеціального валютного фонду. Зазначені кошти в іноземній валюті зберігаються на банківських рахунках в іноземній валюті і використовуються для здійснення експортно-імпортних операцій підприємств, на потреби виробничого і соціального розвитку.

Згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» підприємства, організації, а також фізичні особи — підприємці для зберігання валютної виручки та проведення розрахунків мають право відкривати в комерційних банках банківські рахунки в іноземній валюті (поточні та депозитні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства в безготівковій та готівковій іноземній валюті під час поточних операцій, визначених законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам) на підставі укладеного договору між власником рахунку і банком на зазначений у договорі строк.

Однак порядок здійснення валютних операцій з таких рахунків регулюється державою і становить частину її валютної політики. Останнім часом спостерігається послаблення валютної монополії держави на здійснення операцій з валютними цінностями, розширюються права підприємств на використання валютної виручки з таких рахунків.

У банківській практиці широко застосовується і такий вид рахунків, як мультивалютні рахунки, на яких обліковують кошти у національній та іноземній валютах.

Відкриття таких рахунків є перспективним і вигідним як для банків (скорочується кількість рахунків), так і для клієнтів (зменшуються витрати на відкриття рахунків).

Наявність таких рахунків дає змогу уникнути витрат під час купівлі та продажу валют та забезпечити захист від несприятливих змін валютних курсів.

У разі реорганізації юридичної особи (злиття, приєднання, поділу, перетворення), зміни її назви, а також у разі перереєстрації юридичної особи-підприємця поточний рахунок закривається.

Для відкриття нового поточного рахунку юридична особа зобов'язана знову подати до установи банку передбачені законодавством документи.

Після проведення перереєстрації суб'єкта підприємництва видається нове свідоцтво про реєстрацію, що є підставою для відкриття банківського рахунку.

Правила НБУ також встановлюють порядок закриття рахунків в установах банку. Поточні рахунки клієнтів банку закриваються в установах банку на таких підставах:

  • — заяви клієнта;
  • — на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії і управителя майна тощо);
  • — у разі смерті власника рахунку фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема, спадкоємців);
  • — на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком та клієнтом.

За наявності рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою, банк закриває рахунок таких осіб і протягом трьох робочих днів надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо таких рахунків.

Згідно з п. 7 ст. 1075 Цивільного кодексу України банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта, у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом трьох років підряд, та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку.

Закриття рахунка підприємства, у якого є податкова заборгованість, вимагає дозволу податкового органу.

Операції на банківських рахунках можуть бути тимчасово припинені рішеннями податкових, судових, правоохоронних органів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Тимчасове припинення будь-яких операцій на банківських рахунках провадиться також за допомогою накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку. Арешт банківського рахунку — це вид арешту майна, коли припиняються операції з видачі грошей з рахунка в банку, вчинений без згоди клієнта.

Такий арешт застосовується з метою забезпечення цивільного позову, а також у випадках можливої конфіскації майна. Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюється виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту, в порядку, встановленому законом.

Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту виключно за рішенням суду. Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до чинного законодавства.

Детально підстави і порядок арешту майна (в тому числі й арешт рахунка) регулюються цивільно-процесуальним законодавством У країн и.

Источник: https://pidruchniki.com/1420120748148/pravo/poryadok_vidkrittya_zakrittya_rahunkiv_ustanovah_bankiv

Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків клієнтів банку

2. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків клієнтів банку

Передумовою існування різних форм розрахунків є можливість відкриття та ведення операцій за рахунками юридичних і фізичних осіб в установах банків.

Банківський рахунок – це бухгалтерський документ що ведеться в банку на ім’я певного клієнта для обліку руху його грошових коштів: надходження, витрачання, залишку.

Юридичні та фізичні особи відкривають рахунки у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами НБУ та іншими актами чинного законодавства.

За своїм призначенням банківські рахунки можна поділити на чотири види:поточні, бюджетні, кредитні та депозитні рахунки.

Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на підставі договору про зберігання коштів і здійснення розрахункових та касових операцій відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Поточні рахунки відкриваються організаціям усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам, представництвам фірм-нерезидентів, фізичним особам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів банківських операцій відповідно до чинного законодавства України.

Поточними також є карткові рахунки, рахунки типу «Н» та «П», інвестиційні рахунки інвесторів-нерезидентів.

Договір на відкриття та обслуговування поточного банківського рахунка укладається відповідно до Типового договору на обслуговування комерційним банком.

Договір на відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку укладається на підставі документів, які юридична особа подає до установи банку, а саме:

• заяву на відкриття рахунка встановленого зразка, яка підписана керівником організації;

• нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію;

• нотаріально засвідчену копію зареєстрованого статуту;

• довідку, що підтверджує взяття організації на облік податковим органом;

• картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком та підписувати розрахункові і касові документи, а також із зразком відбитка печатки організації;

• копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Господарські товариства, договірні об'єднання, товарні біржі, колективні підприємства та громадські об’єднання, крім зазначених документів, надають нотаріально засвідчену копію установчого договору або копію протоколу загальних зборів засновників.

Фізичним особам – суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім’я.

За довіреністю підприємця, що засвідчена нотаріально, його поточним рахунком можуть розпоряджатися інші особи.

Для відкриття поточного рахунку цим особам необхідно подати ті ж документи, що і юридичним особам, крім статуту.

Фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності для відкриття поточного рахунку подає до банку такі документи:

— заяву за встановленою формою;

— документ, що засвідчує особу (паспорт або документ, що його замінює);

— картку зі зразком підпису, засвідчену працівником банку, що відкриває рахунок, або нотаріально;

— довідку податкового органу про ідентифікаційний номер.

Поточні рахунки закриваються в установах банку на підставі:

— заяви власника рахунка;

— рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

— відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію організації;

— на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунка.

Бюджетні рахунки відкриваються організаціям (їх відокремленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для їх цільового використання.

Кредитний рахунок відкривається на підставі укладеного кредитного договору між юридичною або фізичною особою та установою банку, яка має право видавати кредити з дотриманням вимог чинного законодавства України. Нерезидентам – юридичним та фізичним особам – кредитні рахунки в національній валюті не відкриваються.

Кредитні рахунки призначені для обліку заборгованості за кредитами, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи перерахування на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди. Виплата позики готівкою з кредитного рахунку можлива тільки для фізичних осіб.

Кредитні рахунки закриваються при погашенні боржником всієї суми позики та відсотків або при списанні безнадійної заборгованості банком.

Депозитний (вкладний) рахунок – це банківський рахунок, який відкривається клієнту за договором депозитного (ощадного) вкладу для зберігання грошей, які передаються в управління як правило на визначений строк, під відсотки та підлягають поверненню відповідно до умов договору.

Кошти на депозитний рахунок юридичних осіб перераховуються з їх поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Гроші на ощадні вклади фізичних осіб вносяться готівкою, перераховуються з їх поточного рахунка або з ощадного вкладу в іншому банку.

Відсотки за вкладами перераховуються в такому ж порядку або зараховуються на поповнення депозиту.

Закриття депозитних рахунків здійснюється у разі закінчення строку депозитної угоди, при достроковому розірванні угоди (якщо така можливість була передбачена угодою), у разу смерті вкладника (для фізичних осіб).

Кредитні та депозитні рахунки можуть відкриватися комерційними банками в національній та іноземній валютах.

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 39; Нарушение авторских прав

Источник: https://lektsii.com/1-35692.html

Studio-pravo
Добавить комментарий